- артилерія
- —————————————————————————————артиле́ріяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
артилерійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
артилерійсько-стрілецький — прикметник … Орфографічний словник української мови
артилерійський — а, е. Прикм. до артилерія. Артилерійська зброя. || Здійснюваний артилерією (у 1 знач.). || Признач. для стрільби з гармат. •• Самохі/дна артилері/йська устано/вка гармата великого калібру, установлена на броньованій машині з гусеничним ходом … Український тлумачний словник
артилерія — ї, ж. 1) збірн. Вогнепальна колективна зброя, гармати різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані. 2) тільки одн. Рід військ, основним озброєнням яких є гармати. 3) тільки одн. Наука про вогнепальну зброю та її застосування в бою … Український тлумачний словник
артилерійський — [артиелеир’і/йс кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
мінно-артилерійський — а, е. Стос. до використання на війні артилерійських мін, що вистрілюються з мінометів … Український тлумачний словник
зенітно-артилерійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
мінно-артилерійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
самохідно-артилерійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
армата — артилерія, зброя, гармата; військовий загін … Зведений словник застарілих та маловживаних слів